Рішення №70

УКРАЇНА

РУДНЕНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

Залізничного району м.Львова

2-пленарне засідання 2-сесії 7-демократичного скликання

 РІШЕННЯ №70

від 18.03.2016р.

Про Регламент Рудненської селищної ради 7-го скликання.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Рудненська селищна рада вирішила:

  1. Затвердити Регламент Рудненської селищної ради 7-го скликання згідно з додатком.
  2. Вважати таким, що втратило чинність, рішення селищної ради від 20.11.2015р. № 03 «Про продовження дії регламенту Рудненської селищної ради».
  3. Контроль за виконанням рішення покласти на секретаря ради.

Селищний голова                                                       І.Форманчук

 

РУДНЕНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

Залізничного району м.Львова

РЕГЛАМЕНТ

РУДНЕНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

7-го скликання

cмт.Рудно

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.

  1. Рудненська селищна рада (далі Рада) є виборним представницьким орга­ном місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади.
  2. Безперервність і ефективність діяльності Ради забезпечується через роботу сесій, селищного голови, депутатів, Колегії, постійних і тимчасових комісій, депутатських груп, виконавчих органів Ради, секретаря Ради.
  3. Порядок діяльності Ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих Рад», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.

Стаття 2.

Регламент Рудненської селищної ради (далі Регламент) – нормативний до­кумент, який встановлює порядок скликання сесій Ради, підготовки і роз­гляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень Ради, порядок роботи сесії Ради, порядок формування та організації роботи постійних та тимчасових комісій, депутатських груп (фракцій) та інших органів Ради, порядок формування виконавчих органів Ради, здійснення депутатської діяльності, обрання та затвердження посадових осіб та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

 Стаття 3.

Основні терміни, використані в цьому Регламенті, мають таке значення:

  • територіальна громада – жителі селища Рудно;
  • колегія Рудненської селищної ради (надалі Колегія) – орган дорадчого, по­годжувального характеру, утворений Радою згідно з Регламентом;

-загальний склад Ради – кількісний склад депутатів Ради, визначений відповідно до закону;

  • правомірний склад Ради – кількість депутатів, обраних до Ради, пов­новаження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу Ради;
  • органи Ради – Колегія, постійні та інші комісії.

 Стаття 4.

  1. Робота Ради ведеться українською мовою.
  2. У разі, коли промовець (громадянин іншої держави) не володіє україн­ською мовою, він має право виступати іншою мовою із забезпеченням пере­кладу його виступу українською мовою.

 Стаття 5.

  1. Засідання Ради, її Колегії, постійних та тимчасових спеціальних комісій є відкритими і гласними. За рішенням Ради можуть проводитися її закриті засідання для розгляду конкретно визначених питань.
  2. Гласність роботи Ради забезпечується:

– доведенням до відома гро­мадськості інформації про план роботи Ради її органів;

– уможливленням проведення у залі засідань фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням відповідних технічних засобів;

– офіційним оприлюдненням рішень Ради шляхом обов’язкового розміщення на офіційному веб-порталі Ради;

– уможливленням громадянам спостерігати, в порядку, обумовленому в частині 5 цієї статті, за роботою Ради;

  1. Представники телебачення, радіо і преси реєструються після подання ними письмового звернення Секретарю Ради на певний термін. Секретар Ради надає зареєстрованим представникам засобів масо­вої інформації можливість ознайомлення з матеріалами, які поширюються серед депутатів на пленарному засіданні, за винятком тих, щодо не надання яких прийнято у встановленому порядку відповідне рішення.
  2. Представники телебачення, радіо і преси зобов’язані дотримуватися встановлених суб’єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб.
  3. Право члена територіальної громади бути присутніми на пленарному засіданні може бути обмежено лише за відсутності вільних місць або відповідно до законодавства України в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законами України.
  4. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання Ради особи (за винятком технічних працівників), які не є її депутатами, не повинні знаходитися в місці розміщення депу­татів.
  5. Закриті пленарні засідання Ради для розгляду окремо визначених питань відповідно до законодавства України в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законами України, проводяться за рішенням Ради, прийнятим більшістю депутатів від загального складу Ради.
  6. На закритому пленарному засіданні Ради мають право бути присутніми особи, присутність яких визнана Радою необхідною.
  7. Прийняття рішень та підготовка протоколу закритого пленарного засідання Ради здійснюються у порядку, встановленому окремим рішенням Ради у межах чинного законодавства України.

 Стаття 6.

  1. На засіданнях Ради та її органів можуть бути присутніми за запро­шенням гості та службові особи.
  2. Рада процедурним рішенням може вимагати присутності на засіданні будь-якої посадової особи місцевого самоврядування.
  3. Постійні та тимчасові комісії, депутатські групи (фракції) можуть запросити державних службовців, експертів, фахівців на засідання Ради, на яких розглядаються питання, що опрацьовуються цією комісією або стосуються її предметної діяльності.
  4. На вимогу Ради та її посадових осіб керівники розташованих або за­реєстрованих на території селища підприємств, установ та організацій, неза­лежно від форм власності, зобов’язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до відання Ради та її органів, відповідей на запити депутатів.
  5. Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням.
  6. Особи, присутні на засіданнях Ради та її органів, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення порядку їх після попередження головуючого, а у разі грубого порушення – негайно, за розпорядженням голо­вуючого на засіданні, може бути випроваджено з приміщення, де відбува­ється засідання.

 Стаття 7.

1.На будинку Ради встановлено постійно піднятий Державний прапор України.

2.На час засідань Ради Державний Прапор та хоругва Ради встановлю­ються в сесійному залі Ради.

 Розділ II. ДЕПУТАТИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ І ОРГАНИ РАДИ

 Глава 2.1. Депутати

Стаття 8.

  1. Діяльність депутата під час сесії включає:
  • участь у засіданнях Ради;
  • участь у засіданнях комісій Ради, їх підкомісій та робочих чи підготов­чих груп;
  • виконання доручень Ради та її органів;
  • роботу у виборчому окрузі.
  1. Діяльність депутата, зазначена в пунктах 2) – 4) частини 1 цієї статті, здійснюється в період між пленарними засіданнями Ради, за винятком ви­падків виконання невідкладних доручень Ради.
  2. Участь у засіданнях Ради та її органів, виконання доручень Ради та її органів є підставою для відкладення депутатом усіх інших службових справ.
  3. Відповідно до вимог чинного законодавства на засіданні Раді може бути порушене питання щодо дострокового припинення повноважень депутата.

 Стаття 9.

1.Депутат користується правом ухвального голосу з усіх питань, що роз­глядаються на засіданні Ради та її органів, до складу яких він входить.

Кожний депутат у Раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат, який не входить до складу будь-якого органу Ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

2.Депутат в порядку, визначеному Регламентом, має право:

  • обирати і бути обраним до органів Ради;
  • пропонувати питання для розгляду Радою та її органами;
  • вносити пропозиції і зауваження щодо порядку денного засідання Ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
  • вносити до розгляду Радою проекти рішень, інших документів, з питань що належать до їхнього відання, що приймаються Радою або її органами, поправки до них;
  • висловлювати думку щодо персонального складу утворюваних Радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або за­тверджуються Радою;

6)  порушувати питання про недовіру органам, утвореним Радою, їх керівникам, а також особам, яких обрано, призначено або затверджено Радою;

7)  порушувати питання про недовіру селищному голові, розпуск органів, утворених Радою, та звільнення посадових осіб виконавчих органів Ради;

  • брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання до­повідачам, співдоповідачам,головуючому на засі­данні;
  • вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні Ради звіту чи інформації керівника будь-якого органу, підзвітного чи підконтроль­ного Раді, а також з питань, що входять до компетенції Ради, інших органів і посадових осіб, які діють на території Ради;
  • виступати з обґрунтуванням своїх пропозиції та з мотивів голосування, давати довідки;
  • оголошувати на засіданнях Ради та її органів тексти звернень, заяв, петицій громадян чи їх об’єднань, якщо вони мають суспільне значення;
  • офіційно представляти мешканців смт. Рудно у Раді та її органах;
  • порушувати у Раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних Раді органів, підприємств, установ, організацій;
  • ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань Ради та її органів;
  • об’єднуватися з іншими депутатами Ради у депутатські групи, фракції, які діють відповідно до цього Регламенту.
  1. Депутат з обговорюваного на сесії Ради питання може передати головуючому тексти свого не виголошеного виступу, пропозицій і зауважень для включення до протоколу засідання Ради чи її органу, в якому він бере участь.

Глава 2.2. Депутатські групи та фракції ради

Стаття 10.

  1. Депутати Ради можуть добровільно об’єднуватися у депутатські групи за умови, що до складу кожної з них входить не менш трьох депутатів від складу Ради. Селищний голова та Секретар Ради не вхо­дять до складу жодної депутатської групи.
  2. Порядок роботи депутатської групи, умови вступу депутата до депу­татської групи, його виходу чи виключення з неї визначаються відповідною депутатською групою.
  3. Депутатська група, сформована на основі єдності поглядів або партійної належності депутатів, називається фракцією. Депутат не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої фракції. До складу фракції можуть входити депутати -представники різних партій та позапартійні.
  4. Реорганізація та формування нових депутатських груп можуть прово­дитися протягом повноважень Ради.
  5. Депутатські фракції мають право:

5.1. На пропорційне представництво у постійних та тимчасових комісіях, колегіях ради.

5.2. Попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує Рада;

5.3. На гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні Ради з кожного питання порядку денного.

5.4. Об’єднувати зусилля з іншими групами (фракціями) для створення більшості у Раді чи опозиції.

5.5. Здійснювати інші права, передбачені законами України.

Стаття 11.

  1. Кожна депутатська група (фракція) повинна бути зареєстрована. Умовою її реєстрації є надходження до Секретаря Ради підписаного персонально депутатами письмового повідомлення про сформування депу­татської групи з зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів групи (фракції), а також депутатів, які уповноважені представляти групу (фракцію).
  2. Після реєстрації депутатської групи (фракції) головуючий на пленарному засі­данні інформує депутатів про сформування такої групи (фракції), її кількісний склад та уповноважених представників. Інформаційні матеріали про депутатську групу (фракцію) після її реєстрації поширюються Cекретарем Ради серед депутатів; в тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських груп (фракцій).
  3. Про зміни в складі депутатської групи (фракції) її вповноважений представник повідомляє письмово Секретаря Ради; про вихід з депутатської групи (фракції) депутат повідомляє секретаря Ради особисто або раду на пленарному засіданні.
  4. У разі, коли склад депутатської групи (фракції) стає меншим від встановленої, вона після двотижневого терміну вважається розпущеною, про що секретар Ради інформує депутатів на найближчому засіданні Ради. Розпуск (само­розпуск) депутатської групи (фракції) не є підставою для перегляду персонального складу органів Ради, за винятком Колегії, представництво фракцій у якій втрачається.

 Стаття 12.

1.Жодна депутатська група (фракція) не має права виступати від імені територіальної громади.

2.Депутати і депутатські групи (фракції) можуть вільно співпрацювати між собою шляхом утворення депутатських об’єднань і неформальних груп, які не підлягають реєстрації і не мають прав, встановлених цим Регламентом.

  1. Депутатські групи (фракції) проводять свої засідання відкрито і гласно. За рішенням депутатської групи (фракції) може бути проведено закрите засідання.
  2. Керівництво депутатської групи (фракції) може в письмовій формі доручити виконання закріплених за представником групи цим Регламентом функцій будь-кому з членів відповідної депутатської групи (фракції).

 Стаття 13.

  1. Селищний голова забезпечує зареєстровані депутатські фракції примі­щенням, необхідним для засідання фракції в період робочого дня Ради для здійснення ними передбачених законами і цим Регламентом функцій.
  2. За зверненням уповноваженого представника депутатської групи (фракції) Сек­ретар Ради поширює серед депутатів підготовлені нею матеріали про її діяльність як офіційні від депутатської групи (фракції).

Глава 2.3. Колегія Рудненської селищної ради

Стаття 14.

1.Селищний голова, Секретар Ради, голови постійних комісій Ради,керівники фракцій входять до складу колегії Рудненської селищної ради, яка є органом дорадчого,погоджувального характеру: колегія вносить пропозиції з питань порядку денного,про раціональну організацію планування роботи Ради та її органів, сприяє узгодженню позицій депутатів у разі виникнення спірних питань у роботі Ради та її органів. У разі відсутності голови депутатської фракції чи голови постійної комісії за їх дорученням у засіданні Колегії Ради бере участь уповноважений представник депутатської фракції, секретар постійної комісії з правом ухвального голосу. У відкритих та закритих засіданнях Колегії може брати участь депутат ради з правом дорадчого голосу,

  1. Колегія збирається на засідання за пропозицією селищного голови, але не рідше як раз у три тижні. Засідання Колегії може скликатися (в тому числі невідкладно) за ініціативою не менш як третини її складу.
  2. Робота Колегії Ради здійснюється гласно, її засідання є відкритими, за винятком випадків прийняття рішення про проведення закритого засідання.
  3. Колегія Ради:

5.1. Розглядає пропозиції щодо плану роботи Ради, розкладу та порядку денного сесій та пленарних засідань.

5.2. Вносить Селищному голові пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання Ради та дати його проведення відповідно до цього Регламенту.

5.3. Розглядає питання про застосування заходів з метою забезпечення присутності депутатів на пленарних засіданнях.

5.4. Розглядає інші пропозиції з організації роботи Ради відповідно до цього Регламенту.

  1. Членам Колегії завчасно надаються для розгляду відповідні документи та інші матеріали.

 Стаття 15.

  1. Колегія здійснює свою роботу у формі засідань. Засідання Колегії є правомірним за умови присутності на ньому не менш як половини її складу. Засідання Колегії веде селищний голова, під час його відсутності – секретар Ради, а у разі невиконання ними з будь-яких причин цієї функції – обраний Колегією для цього випадку член Колегії.
  2. Рішення Колегії приймаються на її засіданнях більшістю голосів її складу.
  3. Депутати мають право брати участь у відкритих засіданнях Колегії .

4.Членам колегії за звичайних обставин не пізніш як за 3 дні повідом­ляється, які питання планується розглянути на засіданні, і надаються необ­хідні матеріали.

  1. Рішення Колегії в основному стосуються питань, що розглядатимуться на сесії,формування проекту рішень рекомендованих до затвердження сесією Ради, та інших питань передбачених чинним законодавством України.
  2. Інформація про питання, розглянуті Колегією, та прийняті нею рішення може надаватися засобам масової інформації.

 Стаття 16.

  1. Засідання Колегії протоколюються .
  2. Протокол засідання Колегії складається із врахуванням протоколу засідання постійної комісії Ради.
  3. До протоколу засідання Колегії додаються не виголошені заяви учас­ників засідання, подані до Колегії у письмовій формі.
  4. Головуючий на засіданні Колегії підписує протокол відповідного засі­дання, приймає рішення щодо можливих зауважень до протоколу.

Стаття 17.

Колегія у зв’язку зі скликанням і проведенням сесій селищної Ради:

  • розглядає проекти рішень порядку денного сесій та розкладу засідань Ради, реєструє депутатські запити шляхом внесення їх до протоколу засідання колегії;
  • у разі необхідності розглядає питання скликання додаткових засідань та позачергових сесій Ради;
  • вживає заходів до забезпечення присутності депутатів на сесіях;
  • вирішує інші питання, пов’язані зі скликанням і проведенням сесій Ради.

 Стаття 18.

З метою координації і організації діяльності постійних і тимчасових комісій Ради Колегія:

  • передає їм для додаткового розгляду проекти рішень та інших матеріалів Ради, заслуховує повідомлення комісій про підготовлені ними висновки і рекомендації;
  • вживає заходів до організації скоординованої спільної роботи селищної Ради, а також забезпечення присутності депутатів на їх засіданнях;
  • розробляє річний і перспективний план роботи Ради і подає їх на її розгляд;

4) визначає необхідність розробки проектів рішень та інших документів Ради на договірній основі, направлення проектів рішень та інших документів Ради на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного пошуку чи наукового дослідження;

  • організовує перевірку пропозицій, проектів рішень, внесених до Ради, на їх відповідність завданням на розробку і вимогам щодо оформлення;
  • організовує подання інформаційної, наукової, правової, матеріально-технічної та іншої допомоги комісіям Ради;
  • здійснює інші функції, передбачені законодавчими актами та рішеннями Ради.

 Глава 2.4. Посадові особи ради

Стаття 19.

  1. Селищний голова смт.Рудно є головною посадовою особою територіальної громади.
  2. Повноваження селищного голови починаються з моменту оголошення відповідною селищною територіальною виборчою комісією на пленарному засіданні Ради рі­шення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
  3. Повноваження селищного голови визначаються чинним законодавством, цим Регламентом, рішеннями Ради і можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених чинним законодавством
  4. При здійсненні наданих повноважень селищний голова є відповідальним перед Радою, а з питань здійснення виконавчими органами Ради повнова­жень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним орга­нам виконавчої влади.
  5. Селищний голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради, селищний голова зобов’язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.
  6. Селищний голова у межах своїх повноважень видає розпорядження та доручення, а також у терміни, передбачені чинним законодавством України, підписує рішення Ради та її виконавчого комітету.

Стаття 20.

  1. Секретар Ради обирається за пропозицією голови Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради та працює в Раді на постійній основі. Повноваження секретаря Ради можуть бути достроково припинені за рішенням Ради.
  2. Секретар Ради:
  • у випадках, передбачених чинним законодавством та Регламентом:
  • скликає сесії Ради;
  • веде засідання Ради;
  • підписує протоколи сесії та її рішення;
  • організовує підготовку сесій Ради;
  • повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії Ради;

4) забезпечує своєчасне доведення рішень Ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням;

  • координує та контролює діяльність постійних та інших комісій Ради, дає їм доручення, сприяє організації ви­конання їх рекомендацій;
  • сприяє депутатам Ради у здійсненні їх повноважень;
  • вирішує за дорученням селищного голови або Ради інші питання, пов’я­зані з діяльністю Ради та її органів.

Стаття 21.

  1. Секретар Ради за пропозиціями відповідних комісій Ради організовує планування роботи з підготовки проектів рішень Ради і, враховуючи висновки профільних комісій про готовність проектів рішень інших актів до розгляду, вносить відповідні пропозиції на розгляд селищного голови та Колегії згідно з положеннями цього Регламенту.
  2. Секретар Ради забезпечує контроль за комплектуванням бібліотеки Ради літературою та іншими інформаційними матеріалами як національних, так і зарубіжних видань.

 Глава 2.5. Постійні комісії ради

 Стаття 22.

  1. Повноваження постійних комісій Ради, порядок їх створення тадіяльності визначаються чинним законодавством та цим Регламентом.
  2. Постійні комісії є підзвітними Раді та відповідальними перед нею.
  3. Функціональна спрямованість постійних комісій визначається Поло­женням про постійні комісії, що затверджується Радою.
  4. Комісія може створювати у своєму складі підкомісію; функції підкомісій окреслюються комісією в рамках функціональної спрямованості комісії.

 Стаття 23.

  1. Постійні комісії Ради обираються з числа її депутатів на першій сесії Ради нового скликання на термін її повноважень.
  2. Про перелік постійних комісій Рада приймає відповідне рішення.
  3. У разі необхідності може бути створено нові постійні комісії, скасо­вано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний склад, пере­обрано персональний склад.
  4. Рада обирає постійні комісії у складі їх голів і членів; інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.
  5. До складу постійних комісій Ради не можуть бути обрані селищний го­лова, секретар Ради.
  6. В разі вибуття голови комісії зі своєї посади, або оголошення недовіри членами комісії – голові комісії, Рада своїм рішенням затверджує нового голову комісії з урахуванням пропозицій членів відповідної комісії.

 Стаття 24.

  1. Постійні комісії Ради є органами Ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення кон­тролю за виконанням рішень Ради.
  2. Постійні комісії за дорученням Ради або за власною ініціативою:

– попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету;

  • попередньо розглядають звіти про виконання програм і бюджету;
  • вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних сфер господарського і соціально-культурного характеру, інші питання, які вно­сяться на розгляд Ради;
  • розглядають і розробляють проекти рішень Ради та готують висновки з цих питань;
  • виступають на сесіях Ради з доповідями і співдоповідями;
  • здійснюють контроль за виконанням рішень Ради, виконавчого комітету Ради;
  1. Постійні комісії за дорученням Ради, селищного голови, секретаря Ради або за власною ініціативою:
  • вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних Раді органів, а також з питань, віднесених до відома Ради, підпри­ємств, установ та організацій, їх філій і відділень, незалежно від форм влас­ності та їх посадових осіб;
  • подають за результатами перевірки органів, підприємств, установ та організацій рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках – на розгляд Ради або її виконавчого комітету;
  • розглядають звернення громадян.

 Стаття 25.

  1. Комісія організовує свою роботу у формі засідань. Засідання постійної комісії проводяться у визначені нею дні і години; при необхідності засідання може бути скликане головою комісії, на вимогу Ради чи третини членів комісії.

Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.

  1. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії протягом двох тижнів готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії (у випадку парної кількості членів комісії голос голови постійної депутатської комісії є вирішальним) і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності – секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. В разі існування окремої думки членів комісії,сформульованої письмово, вона долучається до протоколу засідання комісії.
  2. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням Ради, селищного голови, секре­таря селищної ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.
  3. У засіданні комісії, в тому числі закритому, можуть брати участь без права ухвального голосу депутати, що не є членами комісії.
  4. Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи комісії повинні бути повідомлені у встановлені ними строки.
  5. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів Ради, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні ма­теріали і документи.
  6. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень Ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представ­ників громадськості, вчених і спеціалістів.

 Стаття 26.

  1. Організація роботи постійної комісії Ради покладається на голову комісії. Голова комісії:
  • скликає і веде засідання комісії;
  • дає доручення членам комісії;
  • інформує Колегію про роботу комісії;
  • представляє комісію у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами;
  • організує роботу щодо реалізації висновків і рекомендацій комісії;
  • персонально відповідає за організацію розгляду звернень громадян. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повнова­ження з інших причин його функції здійснює секретар комісії.

2.Доручення голови комісії є обов’язковим для виконання всіма членами постійної комісії.

 Глава 2.6. Тимчасові спеціальні комісії ради

Стаття 27.

  1. Рада може створювати тимчасові спеціальні комісії для розробки, по­переднього розгляду, доопрацювання проектів рішень та інших документів Ради, для вивчення чи дослідження питань, віднесених до її компетенції.
  2. Питання про створення тимчасової спеціальної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії Ради, якщо інше не встановлено цим Регламентом.
  3. Рішення про створення тимчасової спеціальної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову приймається більшістю від загального складу Ради.
  4. Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій Ради.
  5. Рішення Ради про створення тимчасової спеціальної комісії має ви­значати:
  • назву комісії;
  • завдання комісії;
  • кількісний склад комісії;
  • обраного Радою голову комісії;
  • персональний склад членів комісії;
  • термін діяльності комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання певної роботи);
  • додаткові права (якщо це необхідно), надані Радою цій комісії;
  • заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, ор­ганізаційного забезпечення роботи комісії.

 Стаття 28.

  1. Тимчасові спеціальна комісії ради є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. На вимогу голови постійної комісії чи фракції її представ­ники включаються до складу комісії. Тимчасові спеціальні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради.
  2. Голосування щодо створення і персонального складу кожної тимчасо­вої спеціальної комісії здійснюється окремо.
  3. На підставі заяви депутата, який входить до складу тимчасової спеці­альної комісії, він звільняється секретарем Ради від обов’язку бути присут­нім на засіданнях постійної комісії Ради, членом якої він є, і його відсут­ність з цієї причини не впливає на кворум у постійній комісії.
  4. В разі необхідності на час роботи в тимчасовій спеціальній комісії де­путат може тимчасово звільнятись від виконання своїх обов’язків за основ­ним місцем праці.

 Стаття 29.

  1. Тимчасова спеціальна комісія у визначений Радою термін подає Раді звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею проекти рішень Ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів. Після обговорення резуль­татів роботи тимчасової спеціальної комісії в постійних комісіях Ради та на пленарному засіданні Рада приймає щодо цих результатів остаточне рішення або доручає комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін.
  2. Засідання тимчасових спеціальних комісій ради проводяться, як правило, закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової спеціальної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з її роботою.
  3. Повноваження тимчасової спеціальної комісії припиняються з прий­няттям Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії.

 Глава 2.7. Помічники-консультанти депутатів ради

 Стаття 30.

  1. Депутат ради може мати двох помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.
  2. Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта, організацію їх роботи та розподіл обов’язків між ними здійснює особисто депутат ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень.
  3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата ради визначаються Положенням про помічника-консультанта, яке затверджується радою.
  4. Помічником-консультантом депутата може бути лише громадянин України, який має загальну середню освіту. Помічник-консультант у своїй роботі керується Конституцією України та законодавством України, а також Положенням про помічника-консультанта.
  5. Помічник-консультант має право:

1) входити і перебувати у приміщеннях ради за пред’явленням посвідчення помічника-консультанта, дотримуючись встановленого порядку;

2) одержувати надіслану на ім’я депутата ради поштову й телеграфну кореспонденцію, відправляти її за дорученням депутата ради;

3) за дорученням депутата ради брати участь в організації вивчення громадської думки, потреб територіальної громади, інформувати про них депутата ради та вносити пропозиції щодо шляхів їх вирішення;

4) за письмовим зверненням депутата ради та за згодою посадових осіб органів місцевого самоврядування користуватися копіювально-розмножувальною та обчислювальною технікою.

  1. Помічник-консультант депутата зобов’язаний:

1) дотримуватися вимог Конституції України, чинного законодавства України, а також Положення про помічника-консультанта депутата;

2) при виконанні своїх обов’язків не допускати дій, що можуть негативно впливати на виконання повноважень депутата, утримуватися від заяв та вчинків, щокомпрометують депутата ради;

3) за дорученням депутата ради вивчати питання, необхідні депутату ради для здійснення його депутатських повноважень, готувати по них відповідні матеріали;

4) допомагати депутату ради в організації проведення звітів і зустрічей з виборцями;

5) допомагати депутату місцевої ради в розгляді надісланих на його ім’я поштою або поданих на особистому прийомі виборцями пропозицій, заяв і скарг громадян та вирішенні порушених у них питань;

6) надавати депутату ради організаційно-технічну та іншу необхідну допомогу при здійсненні ним депутатських повноважень.

  1. Помічнику-консультанту депутата видається посвідчення, в якому має бути зазначено номер посвідчення, назву місцевої ради, прізвище депутата, номер його виборчого округу, а також те, що помічник-консультант депутата працює на громадських засадах у відповідній раді. Посвідчення помічника-консультанта депутата, опис якого затверджується відповідною радою, видається радою за письмовим поданням депутата ради. Посвідчення помічника-консультанта депутата ради вважається недійсним і підлягає поверненню до відповідної ради по закінченню повноважень депутата, або за його письмовим поданням.

Розділ ПІ. СЕСІЇ РАДИ

Глава 3.1. Скликання, відкриття і закриття сесії

Стаття З1.

  1. Рада проводить свою роботу сесійно.
  2. Сесія – форма роботи Ради як представницького органу, яка скла­дається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради; ці засідання можуть відбуватися тільки під час сесії.
  3. Комісія Ради або її робоча група може проводити своє засідання од­ночасно з пленарними засіданнями Ради у тому разі, коли проект рішення визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо в цей час пленарне засідання не пов’язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призна­ченням або затвердженням посадових осіб.

 Стаття 32.

  1. Сесії, наступні після першої, скликаються селищним головою з його іні­ціативи, але не рідше одного разу в квартал, а також, у 10-ти денний термін, за пропозицією не менш як третини депу­татів від загального складу Ради. У цьому випадку сесію відкриває та веде селищний голова.
  2. При порушенні зазначених термінів скликання сесії або за доручен­ням селищного голови сесію скликає, відкриває та веде секретар Ради.
  3. При відмові чи неможливості скликання сесії селищним головою та сек­ретарем Ради сесія скликається з ініціативи третини депутатів від загального складу Ради – цими де­путатами.

У цьому випадку сесію відкриває за дорученням постійної комісії чи групи депутатів, якими була скликана сесія, депутат, що входить до її складу; веде сесію за рішенням Ради один із депутатів Ради.

  1. 4. Сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду.

 Стаття 33.

  1. Відкриття сесії Ради оголошується головуючим засідання на початку першого пленарного засідання.
  2. Сесія не може бути закрита, якщо Рада не визначилась щодо всіх пи­тань порядку денного.
  3. Колегія та комісії Ради можуть продовжувати роботу після закінчення сесії без прийняття комісіями офіційних рішень.
  4. При відкритті сесії і після її закриття виконується Державний гімн.

 Глава 3.2. Робочі органи сесії ради

Стаття 34.

Робочими органами сесії є лічильна комісія та секретар сесії (пленарного засідання Ради), що обираються з числа депутатів.

 Стаття 35.

  1. Для підрахунку голосів депутатів при голосуваннях формується лічильна комісія.
  2. Лічильні комісії формуються, як правило, з трьох депутатів.
  3. Лічильні комісії обираються Радою процедурним рішенням за пропо­зицією головуючого. Лічильна комісія не може складатись тільки із членів однієї депутатської групи (фракції). Підрахунок голосів при обранні першої лічильної комісії здійснюється головуючим.
  4. Лічильна комісія обирає із свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито, крім випадків таємного голосування. У роботі лічильної комісії не можуть брати участь депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.
  5. Підрахунок голосів депутатів під час голосувань на пленарному засіданні Ради протоколюється лічильною комісією структуризованим протоколом і підписується усіма членами комісії, який є додатком № 1 до протоколу пленарного засідання.

 Стаття 36.

  1. Секретар сесії (пленарного засідання) обирається Радою процедурним рішенням за пропо­зицією головуючого із числа депутатів.
  2. Секретар сесії (пленарного засідання):
  • реєструє і подає головуючому пропозиції депутатів;
  • виконує інші доручення Ради.

 Глава 3.3.Перша сесія ради нового скликання

Стаття 37.

Першу сесію новообраної Ради скликає селищна територіальна виборча комісія не пізніше як через місяць після обрання Ради у правомірному складі.

 Стаття38.

  1. Першу сесію Ради відкриває і веде голова селищної територіальної виборчої комісії; він інформує Раду про підсумки виборів депутатів і селищного голови, визнання їх повноважень і передає ведення сесії селищному голові.
  2. Засідання Ради з моменту головування на ньому селищного голови про­водиться за таким порядком денним:

1)  обрання керуючого справами виконавчого комітету Ради;

  • обрання секретаря Ради;
  • визначення переліку, складу і функцій постійних комісій Ради;
  • створення постійних комісій Ради;
  • затвердження голів постійних комісій;
  • утворення Колегії;
  • розгляд і затвердження порядку денного сесії на подальший період;
  • різне.
  1. Розгляд і затвердження порядку денного сесії на подальший період роботи Ради здійснюється відповідно до вимог цього Регламенту.

 Стаття 39.

  1. У разі, коли обрано правомірний склад Ради, але не обрано селищного голову, головує на сесії чинний селищний голова попереднього скликання.
  2. Якщо не обрано правомірний склад Ради, новообраний селищний голова після визнання його повноважень веде засідання з попереднім складом де­путатів Ради аж до обрання правомірного складу Ради.

 Глава 3.4. Чергові сесії. Порядок денний сесії

Стаття 40.

  1. Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках – не пізніш як за один день до сесії.
  2. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Ради, підписані ініціаторами, надсилаються секретарю Ради з визначенням питань і, за зви­чайних обставин, з проектами документів, розгляд яких пропонується.
  3. Інформація про місце і час проведення та порядок денний пленарних засідань Ради секретар Ради доводить до відома кожного депутата Ради у письмовій або електронній формі, у телефонному режимі або в інший можливий спосіб, а також на шляхом розміщення інформаційного повідомлення на офіційному сайті Ради.

Стаття 41.

  1. Порядок денний пленарного засідання Колегія Ради розглядає не пізніше як за 10 днів до дати пленарного засідання на основі:
  • затвердженого Радою перспективного плану роботи Ради;

– пропозицій секретаря Ради;

–  пропозицій не менш як шостої частини депутатів від загального складу;

– пропозицій виконавчого комітету;

– пропозицій, внесених у порядку місцевих ініціатив та громадських слухань.

– пропозицій депутатських груп(фракцій), постійних комісій, депутатів Ради.

Проект порядку денного пленарного засідання Ради формує секретар Ради за результатами розгляду питань на Колегії Ради та подає на підпис селищному голові. Проект порядку денного за підписом селищного голови надається депутатам на їх вимогу.

Регулярно вносяться питання про роботу постійних комісій та про вико­нання рішень Ради.

Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами Регламенту.

  1. Питання затвердженого порядку денного сесії Ради можуть за іні­ціативою депутатів розглядатися в іншій, ніж у передбаченій в ньому послі­довності, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням Ради, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою. При цьому заслу­ховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обґрунтуванням, опонента пропозиції, а також заслуховується виступ з цього питання секретаря Ради і представника відповідної комісії. Виключення питання із затвердженого порядку денного приймається Радою більшістю голосів від загального складу Ради.
  2. Під час роботи сесії пропозиції про зміни її порядку денного можуть вноситись:
  • селищним головою;
  • секретарем Ради;
  • постійною комісією;
  • шостою частиною від загального складу Ради.

Питання, передбачені цими змінами, можуть розглядатися на пленарному засіданні не раніше як через два тижні з часу їх внесення до порядку денного, за винятком питань, про терміновість яких прийнято процедурне рішення більшістю депутатів від загального складу Ради.

  1. Якщо порядок денний сесії чи пленарного засідання не затверджений Радою в цілому, то Рада більшістю голосів депутатів від загального складу Ради приймає рішення окремо щодо кожного питання, пропонованого до розгляду відповідного порядку денного.
  2. Не рідше одного разу на півріччя до порядку денного пленарного засідання обов’язково вноситься питання про заслуховування інформації:

5.1. Про роботу виконавчого комітету.

5.2. Про виконання селищного бюджету.

 Глава 3.5.Підготовка питань на розгляд сесії

Стаття 42.

  1. Винесенню питання на розгляд пленарного засідання Ради для прий­няття не процедурного рішення передує його розгляд у постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання.
  2. Постійні комісії Ради вивчають, попередньо розглядають і готують проекти рішень, висновки і рекомендації до проектів рішень, які належать до їх компетенції, здійснюють контроль за виконанням рішень Ради. Якщо питання відноситься до повноважень посадової особи селищної ради, то проект рішення готує така особа, з подальшим погодженням в інших посадових осіб та комісіях.
  3. При прийнятті невідкладних рішень на вимогу селищного голови за по­годженням з більшістю зареєстрованих на засіданні депутатів, засідання відповідної комісії з розгляду ініційованого головою питання може бути проведене під час пленарного засідання, якщо це не суперечить даному Регламенту.
  4. Підготовку питань на розгляд сесії Ради організовує секретар Ради.
  5. Порядок денний пленарного засідання повинен бути сформований, підписаний головою ради, розміщений на офіційному інтернет-сайті селищної Ради і доступний для ознайомлення з ним депутатами не пізніше ніж за три дні до пленарного засідання сесії Ради.

 Стаття 43.

  1. Проект рішення, що планується винести на розгляд Ради, подається секретарю Ради у друкованій та електронній формі не пізніше як за 10 днів до його розгляду на пленарному засіданні, крім обумовлених Регламентом випадків термінового розгляду питань.

Друкований примірник проекту повинен мати такі реквізити: у правому верхньому куті на бланку рішення Рудненської селищної ради – помітка “Проект” і прізвища авторів, нижче ліворуч – назва рішення; ще нижче – преамбула та текст проекту рішення.

  1. Текст проекту рішення повинен складатися з таких частин:
  • мотивуючої, в якій містяться посилання на закон, інший акт або доку­мент, обставини, якими викликана необхідність прийняття даної рішення;
  • вирішальної, в якій конкретно і чітко формулюються рішення, вико­навці поставленого завдання;
  • заключної, в якій вказані посадова особа або постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням рішення.

До проекту рішення додаються передбачені текстом додатки в оригіналі, а при необхідності – висновки відповідних комісій Ради.

  1. Проект рішення повинен мати погоджувальні підписи (візи):
  • автора проекту;
  • юридичного відділу;
  • голів відповідних постійних комісій;
  • секретаря Ради.

Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином: ліворуч – назва посади, праворуч – підпис і розшифрування підпису, знизу під розшифруванням підпису – дата візування. Під візами у нижньому лівому кутку проставля­ються прізвище та службовий телефон виконавця проекту рішення.

Візування проекту рішення є обов’язковим. При наявності в того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші.

  1. Друкування та розмноження проекту рішення та інших матеріалів сесії проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог Регламенту.

 Стаття 44.

  1. Секретар Ради забезпечує попереднє обговорення постійними комісіями проектів рішення, що виносяться на розгляд Ради. Зауваження комісій пода­ються у письмовій формі. У випадку потреби, Секретар Ради забезпечує попереднє обговорення проектів рішень з науковцями та громадськістю.
  2. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення остаточного його варіанту покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій Ради.
  3. Проекти рішень ради повинні бути сформовані і надані Секретарем Ради для ознайомлення з ним депутатами не пізніше ніж за три дні до пленарного засідання сесії Ради.

Глава 3.6. Пленарні засідання

Стаття 45.

  1. Предметом розгляду на пленарних засіданнях Ради можуть бути:
  • питання, віднесені чинним законодавством до виключної компетенції Ради;
  • справи, пов’язані з виконанням рішень і доручень Ради;
  • інші питання, винесені на розгляд Ради у порядку, передбаченому Рег­ламентом.
  1. На пленарному засіданні ради, не можуть бути розглянуті питання та прийняті рішення, без наявності попередньо підготовленого та завізованого проекту, по питанням, що впливають на права та обов’язки громадян, вирішують майнові та земельні питання.

 Стаття 46.

  1. Сесія Ради розпочинається з пленарного засідання.

 Стаття 47.

  1. Пленарне засідання є правомірним за умови участі у ньому більше половини від загального складу Ради. Участь депутатів визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання.
  2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий за пого­дженням Колегії може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або переносить проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.
  3. У разі потреби за процедурним рішенням Ради або на вимогу однієї з груп (фракцій) може проводитися перереєстрація депутатів у ході проведення пленарного засідання сесії Ради.

 Стаття 48.

  1. Порядок денний пленарного засідання формує селищний голова відповідно до порядку денного сесії. Порядок денний за підписом селищного голови роздається депутатам.
  2. Підготовленість проектів рішень Ради для включення до порядку денного пленарного засідання визначаються Колегією на основі пропозицій і висновків комісій.
  3. Порядок денний пленарного засідання обговорюється за скороченою процедурою і затверджується по пунктах більшістю голосів від загального складу Ради. Порядок денний пленарного засідання може затверджуватися в цілому, якщо ніхто з присутніх депутатів не має заперечень.
  4. В розділ «різне» порядку денного пленарного засідання можуть бути включені питання, що надійшли після засідання Колегії, та які були розглянуті на засіданні відповідної комісії, яка надала свої пропозиції і висновки, та рекомендувала включити дане питання в порядок денний.

Стаття 49.

  1. На початку кожного засідання відводиться час необхідний для оголо­шення депутатських запитів, і депутатських запитань.

 Стаття 50.

  1. Депутатський запит – це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, селищного голови,керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території.
  2. Депутатський запит, як правило, оголошується на пленарному засіданні і повинен містити коротку характеристику фактичного стану справи, що буде його предметом, а також проблеми, що виникає з цього стану.

Депутатський запит вноситься депутатом або групою депутатів у письмовій формі; щодо нього може бути прийняте рішення про включення до порядку денного пленарного засідання Ради з обговоренням і прийняттям рішення. Не оголошені на засіданні депутатські запити включаються до протоколу засідання.

  1. Головуючий на засіданні Ради інформує Раду про депутатські запити, що поступили.
  2. Рада більшістю голосів депутатів від загального складу Ради вирішує питання щодо підтримки вимоги депутата Ради до відповідних осіб.
  3. Всі депутатські запити, оголошені на пленарному засіданні Ради, реєструються з позначкою про дату оголошення та результати їх голосування.
  4. Секретар Ради доводить текст запиту до відповідного органу або посадової особи, до якого його скеровано. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов’язані у термін, встановлений Радою, але який не перевищує одного місяця, дати письмову відповідь на нього, яка може розглядатися на пленарному засіданні Ради.

 Стаття 51.

  1. Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми.
  2. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошена на пленар­ному засіданні Ради або дана депутатові особисто.
  3. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення щодо нього не приймається.

Стаття 52.

1.Депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

2. Депутат може взяти участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, повинні йому повідомити завчасно.

  1. Якщо депутат не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради,ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит.

Глава 4.7.Ведення пленарних засідань

Стаття 53.

1.Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради селищний голова. Якщо селищний голова не виконує цього, ці функції відповідно до чинного законодавства виконує секретар Ради, або одноразово обраний депутатами головуючий на засіданні.

 

Стаття 54.

  1. Головуючий на засіданні Ради:
  • відкриває, закриває та неупереджено веде засідання, оголошує перерви у засіданнях Ради;
  • виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність віз (погоджень);
  • інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;
  • організовує розгляд питань;
  • повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
  • надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
  • створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
  • ставить питання на голосування, оголошує його результати;
  • забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;
  • робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
  • вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;

12) має право виправляти фактологічні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;

13) здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.

  1. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам зачитування письмових документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.
  2. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради, зачитування доку­ментів, пропозицій від комісії здійснюється визначеним комісією доповідачем, переважно головою комісії.

Стаття 55.

  1. Для організації ходу пленарного засідання головуючий на засіданні має право ставити запитання і в першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання; якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на голосування першими.
  2. Для визначення критеріїв організації і прогнозування ходу пленарного засідання та розгляду питань головуючий на засіданні на свій розсуд може оголосити проведення сигнального голосування з тієї чи іншої пропозиції, щоб з’ясувати кількість депутатів, які її не підтримують або заперечують проти неї.
  3. Проведення сигнального голосування не виключає можливості прий­няття рішення з того ж питання чи пропозиції згідно з Регламентом.

 Стаття 56.

  1. Питання порядку денного пленарного засідання розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.
  2. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє про назви і редакції проектів до­кументів (в тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про прогнозований порядок розгляду питання.
  3. Головуючий на засіданні може об’єднати обговорення кількох пов’я­заних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення прий­мається Радою без обговорення.
  4. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Раді, які вважає доцільними; у термінових ви­падках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перери­ваючи виступу промовця або процедуру голосування (за звичайних обста­вин). Такі повідомлення головуючий на засіданні може робити і тоді, коли пленарне засідання не можна відкрити через відсутність кворуму.

 Глава 3.8. Порядок надання слова

Стаття 57.

  1. Для доповіді надається час тривалістю 10 хвилин, співдоповіді – 5 хвилин і заключного слова – 3 хвилини. Тим, хто виступає в обговоренні, на­дається час тривалістю 3 хвилини; для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у “різному” – 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування пояснень, зауважень, запитань, пропо­зицій, повідомлень і довідок, внесення поправок – 2 хвилини.
  2. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень тривалий час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
  3. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час про­довжується на відповідний термін.

 Стаття 58.

  1. Загальний час для обговорення питання на пленарному засіданні Ради становить 40 хвилин.
  2. Якщо у ході обговорення з’ясується, що визначеного часу недостатньо, Рада без обговорення може прийняти процедурне рішення про збільшення часу для обговорення.

 Стаття 59.

  1. Клопотання про надання слова на пленарному засіданні з будь-якого питання порядку денного подасться в письмовій формі секретарю сесії після оголо­шення головуючим початку розгляду питання.
  2. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання, можуть виступити депутати по питанню що розглядається.
  3. Головуючий на засіданні може надати слово для виступу і в разі усного звернення депутата, якщо в цьому виникла потреба.

 Стаття 60.

  1. Кожна з постійних комісій, груп та фракцій, має гарантоване право на по­становку запитання доповідачу, а також на виступ одного свого представ­ника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.
  2. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання на­дається слово для виступу.
  3. Головуючий може надати слово ( в т.ч. на вимогу постійних комісій, груп та фракцій) для виступу з обговорюваного питання:
  • членам виконкому;
  • керівникам структурних підрозділів виконавчих органів Ради;
  • особам, запрошеним на засідання (за процедурним рішенням Ради).

 Стаття 61.

  1. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості, встановленої для промовців:
  • на підставі їх заяв про надання слова;
  • із забезпеченням виступів від різних депутатських груп та фракцій. Головуючий на засіданні за погодженням з Радою може визначити іншу черговість виступаючих.

Стаття 62.

  1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, пе­редати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чер­гою, повідомивши про це головуючого.
  2. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.

 Стаття 63.

  1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому на­дано слово.
  2. Депутат (крім селищного голови, секретаря Ради, голів постійних комісій Ради,доповідача) може виступати на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не рахуючи внесення поправок у ході засі­дання. Повторно слово депутату може надаватися тільки в разі необхідності процедурним рішенням Ради, прийнятим без обговорення.
  3. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючим на засіданні надається слово для довідки, відповіді на запитання, роз’яснень та щодо:
  • порядку ведення засідання Ради;
  • постановки відкладного питання;
  • питання про неприйнятність;
  • внесення поправки або заперечення щодо неї.
  1. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно.

Запитання формуються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений від відповіддю. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточ­нюючих запитань.

  1. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.

 Стаття 64.

  1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни.
  2. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
  3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час на­дання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи чи комісії ради – зазначає і її назву.

 Стаття 65.

Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про пе­рехід до голосування. З цього моменту слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування і тільки до моменту заклику головуючого до голосування.

 Глава 3.9. Організація розгляду питань

Стаття 66.

  1. Обговорення питання на засіданні Ради включає:

1)  доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

2) співдоповіді (у разі необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;

  • виступи депутатів з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів разом з висновком відповідної комісії;
  • виступ ініціатора внесення пропозиції;
  • внесення й обговорення пропозиції, а також прийняття рішення щодо відкладальних питань та питань про неприйнятність, якщо такі є;
  • виступи по одному представнику від постійних комісій, які бажають виступити;
  • виступи представників від кожної зареєстрованої фракції, які бажа­ють виступити;
  • виступи депутатів, що записались на виступ;
  • оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;
  • заключне слово співдоповідачів і доповідача;
  • уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;
  • виступ з мотивів голосування депутата – ініціатора внесення пропо­зиції, що розглядається, якщо він не використав права на виступ перед ого­лошенням припинення обговорення;
  • виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції, які бажають виступити;
  • виступи депутатів з мотивів голосування.
  1. Якщо список охочих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обгово­рення часу чи прийняття процедурного рішення про скорочення обговорення, головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення.

 Стаття 67.

  1. Рішення щодо поправок, з процедурних питань та інших прямо зазна­чених у Регламенті питань, приймаються Радою після скороченого обгово­рення, яке включає:
  • виступи ініціаторів з внесенням та обґрунтуванням пропозицій;
  • виступ голови або представника профілюючої комісії, якщо прий­мається рішення щодо питання, яке готувалося цією комісією;
  • виступи депутатів на підтримку та проти прийняття пропозиції;
  • уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування;
  • виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції;
  1. При застосуванні процедури скороченого обговорення головуючий назасіданні надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.

 Стаття 68.

  1. Слово для виступу з мотивів голосування надається за усним звернен­ням депутата.
  2. У ході обговорення доповідач і співдоповідачі можуть давати довідки щодо своїх виступів, для цього їм позачергово надається слово.
  3. У ході обговорення питання на засіданні Ради можуть вноситися:
  • пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації розгляду питання;
  • питання про неприйнятність та відкладальні питання;
  • пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком розгляду цього питання на поточному пленарному засіданні, та поправки до них;
  • пропозиції і поправки профілюючої комісії;
  • пропозиції і поправки, внесені депутатськими групами (фракціями);
  • інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення яких на засіданні Ради встановлена Регламентом.

Стаття 69.

  1. Після обговорення питання порядку денного до початку голосування го­лова комісії чи керівник фракції може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні для узгодження позиції фракції. Тривалість перерви пропо­нується головуючим, але не може бути менше 5 хвилин. Така пропозиція приймається процедурним рішенням при підтримці третиною депутатів, зареєстрованих на засіданні.

 Стаття 70.

  1. У ході обговорення питань депутати Ради у будь-який час можуть порушити питання про їх неприйнятність з таких підстав:
  • їх невідповідності ратифікованим міжнародним договорам і угодам;
  • їх невідповідності Конституції або чинним законам, прийнятим рішен­ням Ради;
  • їх прийняття не входить до компетенції Ради;
  1. У разі порушення кількох питань про неприйнятність, їх обговорення здійснюється одночасно і на голосування вони ставляться в порядку їх вик­ладення у ч. 1 цієї статті.

 Стаття 71.

  1. До і під час обговорення питання порядку денного депутати можуть поставити стосовно нього відкладальне питання, пропонуючи не розглядати його взагалі, або відкласти його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій.
  2. Рішення відкладальних питань приймаються більшістю голосів від за­гального складу Ради, за винятком випадків, визначених Регламентом.

 Стаття 72.

  1. Розгляд і прийняття рішення про неприйнятність чи щодо відкладального питання здійснюються відразу після їх внесення та обговорення за скороченою процедурою. З’ясування, обговорення і прийняття рішення з цих питань передує голосуванню щодо тексту, до якого їх внесено.

2.У разі внесення кількох відкладальних питань вони обговорюються одночасно.

 Глава 3.10. Порядок голосування пропозицій

Стаття 73.

  1. Розгляд питання порядку денного не може перериватися розглядом інших питань порядку денного; якщо таке відбувається, то розгляд пере­рваного питання починається спочатку.
  2. Голосування не відокремлюється в часі від оголошення головуючим на засіданні пропозицій, що ставляться на голосування.
  3. Перед голосуванням головуючий на засіданні може оголошувати:
  • необхідну кількість голосів для прийняття рішення;

– вид голосування (якщо з цього приводу є спеціальні вимоги Регламенту або з цих питань від депутатів надійшли пропозиції).

 Стаття 74.

  1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли у письмовому чи усному вигляді і не були відкликані.
  2. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх на го­лосування також.
  3. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко або не стосується обговорюваного питання, супере­чить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися Радою без обговорення.
  4. Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні ( в ході розгляду того ж питання порядку ден­ного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

 Стаття 75.

  1. У разі, коли дві або більше пропозицій, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), Рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, і решта на голосування не ставиться.
  2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подаль­шого розгляду, не надійшло жодної поправки, вона вважається прийнятою в цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без урахування голосування про її при­йнятність для розгляду.
  3. Якщо серед кількох альтернативних пропозицій є пропозиція, внесена Колегією, вона ставиться на голосування першою.

 Стаття 76.

  1. Внесена до пропозиції поправка ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція. Якщо внесена поправка має на меті відхилення пропо­зиції, то на голосування ставиться текст пропозиції.
  2. Поправки до поправки ставиться на голосування раніше, ніж основна поправка. У поправку до поправки зміни і доповнення шляхом голосування не вносяться, а подаються у вигляді окремої пропозиції.
  3. У разі внесення до пропозиції двох або більше правок головуючий проводить голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше змінює суть пропозиції, потім – щодо поправки, яка менше змінює суть пропозиції, після неї – щодо поправки-доповнення і так далі, доки всі поправки не бу­дуть проголосовані. Якщо ж результатом прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної поправки, остання на голосування не ста­виться. Після голосування поправок до пропозиції на голосування в цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.

 Стаття 77.

  1. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися; при цьому називається депутат, що ініціював вне­сення тексту.
  2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключа­ють одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.
  3. Після голосування всіх поправок проект рішення голосується у цілому.
  4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його повні результати і прийняте рішення.

 Стаття 78.

  1. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до ого­лошення його результатів слово нікому не надається.
  2. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без об­говорення.
  3. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.

 Глава 3.11. Прийняття рішень

Стаття 79.

  1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативні та інші акти у формі:
  • рішення Ради – прийняте у межах її компетенції для досяг­нення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки;

– доручення – рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради, і містить зобов’язання або повноваження до одноразової дії;

– звернення – рішення Ради, зверненого до не підпорядкованих Раді суб’єктів із закликом до певних дій та ініціатив;

  • заяви – рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань;
  • процедурне рішення – рішення, прийняте Радою з процедурних питань.
  1. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. При встанов­ленні результатів голосування до загального складу Ради включається селищний голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і врахо­вується його голос.
  2. Рішення Ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття підпи­сується головуючим на засіданні Ради.
  3. Рішення Ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено селищним головою і внесено на повторний розгляд Ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо селищний голова у двотижневий термін не вніс зупинене рішення на розгляд Ради або Рада відхилила зауваження селищного голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів від за­гального складу Ради, воно набирає чинності.
  4. Якщо селишний голова у 5-денний термін або до наступного пленарного засідання не зупинив та не підписав прийняте Радою рішення, воно набирає чинності, реєструється та оприлюднюється у порядку встановленому цим регламентом.
  5. Селишний голова не може закрити сесію, поки не підписані прийняті Радою рішення.

 Стаття 80.

  1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі – процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документарного оформлення.
  2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення не менше 1/3 депутатів від загального складу Ради і заноситься до протоколу пленарного засідання Ради.
  3. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на засіданні Ради, зокрема:
  • про проведення додаткової реєстрації;
  • про перерву в засіданні, перенесення чи закриття засідання;
  • про встановлення часових обмежень для виступів і дискусії в цілому;
  • про надання додаткового часу для виступу;
  • про зміну черговості виступів;
  • про надання слова запрошеним на засідання;
  • про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради;
  • про терміновість питань порядку денного;
  • про визначення способу проведення голосування;
  • про форму бюлетеня для таємного голосування;
  • про перерахунок голосів;
  • про взяття інформації до відома;
  • про встановлення терміну відповіді на депутатський запит.

 Стаття 81.

  1. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію, на офіційному сайті Ради. Рішення Ради нормативно-правового характеру опубліковуються не пізніше як у 5-денний термін після їх прий­няття, в т.ч. на офіційному інтернет-сайті Ради.
  2. Контроль за виконанням рішень Ради та персональну відповідальність несе секретар Ради

 Стаття 82.

  1. Рішення Ради приймається відкритим голосуванням більшістю го­лосів від загального складу Ради, за винятком випадків, зазначених у Регла­менті. При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається селищний голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
  2. Проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення Ради. Відхилений проект рішення не може повторно розглядатись на даній сесії, за винятком випадків коли рішення про повторний розгляд цього проекту підтримано двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради.
  3. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування.
  4. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Ради, спрямованих на одноразове відхилення закріплених у Регламенті по­ложень, може здійснюватися двома третинами голосів депутатів від загаль­ного складу Ради; такі рішення мають статус процедурних.
  5. Рішення Ради з будь-якого питання приймається після його обгово­рення. Рішення Ради може прийматися без обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.
  6. Рада також може прийняти рішення про перенесення розгляду проекту рішення на наступне пленарне засідання з необхідним доопрацюванням.

 Стаття 83.

  1. Рішення ради приймається відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.  На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.
  2. Голосування проводиться підняттям рук за кожну пропозицію. Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів, голова лічильної комісії повідомляє результат голосування за кожну прпопозицію.
  3. При поіменному голосуванні кожен депутат засвідчує свій голос підписом у бюлетені. Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів, голова лічильної комісії повідомляє результат голосування, про що на звороті бюлетеня засвідчують підписом.

 Стаття 84 .

1.Таємне голосування проводиться за процедурним рішенням Ради та у випадках, передбачених Регламентом і законом. При цьому депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.

  1. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:
  • час і місце проведення голосування;
  • порядок заповнення бюлетеня;

– критерії визнання бюлетеня недійним;

–  порядок організації голосування.

  1. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голо­сування, виготовляються за підготовленою формою.
  2. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:
  • отримує список усіх депутатів та бюлетені для таємного голосування;
  • опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.

Члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень за отримання якого депутат розпи­сується. Депутат заповнює бюлетень у окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення; умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування.

Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів.

  1. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає про­токол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова комісії оголо­шує результати голосування.

Стаття 85.

  1. Якщо у Регламенті прямо не вказано вид голосування, за рішенням Ради голосування у Раді може бути:
  • кількісне – вибір варіанту відповіді: “за”, “проти”, “утримався”;
  • рейтингове – послідовність кількох голосувань “за” щодо різних варіан­тів, що ставляться на голосування; кількість голосувань “за” окремого депу­тата не обмежується;

Якщо на голосування виноситься більше двох варіантів, сесія може прийняти процедурне рішення провести голосування у два тури; у другому турі на голосування виносяться варіанти, що набрали найбільше голосів де­путатів у першому турі.

 Стаття 86.

Персональні обрання, призначення, затвердження на посади чи до складу колегіальних органів або відкликання чи усунення з посади здійснюються Радою таємним голосуванням. Двома третинами голосів від свого загального складу Рада може прийняти рішення про відкрите голосування із вказаних питань, якщо це не стосується:

  • обрання на посаду та звільнення з посади секретаря Ради;
  • прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень селищного голови.

 Глава 3.12. Спеціальні процедури прийняття рішень

Стаття 87.

  1. Рада таємним голосуванням обирає на строк її повноважень секретаря Ради з числа депутатів. Кандидатуру секретаря пропонує Раді селищний голова.
  2. Представлена кандидатура обговорюється на засіданні Ради. Якщо пропонується кілька кандидатур, то за процедурним рішенням Ради вони обговорюються на пленарному засіданні кожна зокрема або всі разом.
  3. Якщо пропонується кілька кандидатур, то попередньо може проводи­тися таємне рейтингове голосування.
  4. Повноваження секретаря селищної ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.

Стаття 88.

  1. Кандидатури для обрання голів постійних комісій Ради висуваються селищним головою з урахуванням згоди кандидатів.
  2. Обрання голів постійних комісій Ради здійснюється за списком у цілому.
  3. Список для обрання голів постійних комісій Ради повинен містити:
  • назви всіх постійних комісій;

– прізвища, імена та по батькові відповідних кандидатів;

  • дані про їх партійну належність;
  • назви фракцій, які висунули відповідних кандидатів.
  1. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії надається слово для виступу та відповідей на запитання.
  2. У разі вибуття голови постійної комісії селищний голова за поданням фракції чи групи, від якої висувався цей голова комісії, або комісії в якій голова обирається, пропонує кандидатуру на цю посаду.

 Стаття 89.

  1. Голова постійної комісії може бути в будь-який час відкликаний Радою.
  2. Пропозиції про відкликання голови постійної комісії Ради вносяться:
  • селищним головою;
  • секретарем Ради;

3)    за рішенням відповідної постійної комісії Ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії);

4)   не менш як третиною депутатів від їх фактичної кількості.

  1. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання.

Рішення Ради про відкликання голови постійної комісії повинна містити відомості про причини відкликання.

 Стаття 90.

  1. Члени постійних комісій Ради обираються за списком. Проект рішення про членів постійних комісій готується секретарем Ради з урахуванням по­бажань депутатів.
  2. При вирішенні питань про створення нових постійних комісій Ради, скасування або реорганізацію раніше створених застосовуються відповідні положення статей Регламенту.
  3. Депутати мають право змінювати своє членство у постійних комісіях. Для цього вони подають на ім’я селищного голови заяву. Зміни персональних складів постійних комісій вважаються такими, що відбулися, після оголо­шення головуючим на пленарному засіданні відповідних заяв і прийняття, відповідного рішення.

 Стаття 91.

  1. Кандидатури членів виконавчого комітету вносить на розгляд Ради селищний голова.
  2. Перед розглядом Радою кандидатур членів виконавчого комітету, вони обговорюються у постійних комісіях і депутатських групах (фракціях), які готують щодо кандидатур мотивовані висновки і при необхідності роблять доповіді на пленарних засіданнях.
  3. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу виконавчого комітету, не пізніше як за 3 дні до свого засідання повинні отримати від секретаря Ради інформаційні матеріали щодо цих кандидатур.
  4. В обговоренні кандидатур на посади членів виконкому можуть брати участь тільки депутати.
  5. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.
  6. Якщо запропонована селищним головою кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, селищний голова у десятиденний термін пред­ставляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове обговорення і голо­сування.
  7. Питання про звільнення із займаних посад керівників утворених Радою органів підлягає розгляду і обговоренню не раніше як через тиждень і не пізніше як через два тижні з моменту вклю­чення до порядку денного. Під час розгляду цього питання керівникам вказаних органів повинно бути надане слово для виступу.
  8. Рада рішенням 2/3 може відкликати одного з членів виконавчого комітету та прийняти на його місце іншу особу.

 Стаття 92.

1.Повноваження селищного голови можуть бути достроково припинені, якщо він:

  • звернувся з заявою до Ради про складення ним повноважень голови;
  • перестав бути громадянином України;
  • порушив Конституцію або законодавство України і обвинувальний вирок що­до нього набрав законної сили;
  • порушив вимогу чинного законодавства щодо обмеження суміщення діяльності на посаді селищного голови з іншою роботою (діяльністю);
  • визнаний судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошений та­ким, що помер;
  • порушує права і свободи громадян;
  • не забезпечує здійснення наданих йому повноважень;
  • відкликаний з посади за народною ініціативою;
  • помер.

2.Повноваження селищного голови можуть бути також припинені:

  • за рішенням селищного референдуму;
  • за рішенням Ради;
  • за рішенням Верховної Ради України.
  1. Рішення про припинення повноважень селищного голови може ініцію­ватися:
  • більшість депутатів від загального складу Ради;
  • не менш як однією десятою частиною громадян, що мають право вибору селищного голови (для прийняття рішення Ради про проведення референдуму),
  1. Рішення про припинення повноваження селищного голови приймаються Радою таємним голосуванням двома третинами голосів від загального складу Ради.

5..Повноваження селищного голови припиняються з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною Радою рішення про це; до обрання нового селищного голови його повноваження виконує секретар Ради. У разі призначення Верховною Радою

України позачергових виборів селищного голови повноваження чинного селищного голови припиняються у день обрання головою іншої особи.

 Глава 1.13. Дисципліна та етика пленарних засідань

Стаття 93.

  1. На засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі вислов­лювання, непристойні та лайливі слова, закликати до незаконних і насиль­ницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його вис­туп, а у разі повторного порушення – позбавити його права на виступ на даному засіданні.
  2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній по­винен негайно зупинити свій виступ, у противному разі головуючий на засіданні може припинити його виступ.
  3. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбав­ляє його слова. Частина виступу промовця, виголошена після позбавлення його слова, не включається до запису та протоколу засідання.

4.Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні не­правильно тлумачить його слова або дії, він може у письмовій формі звер­нутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для по­яснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово відразу або в кінці обговорення, але до голосування; в ос­танньому випадку головуючий на засіданні відразу повідомляє про надход­ження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.

Стаття 94.

  1. Під час засідання Ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
  2. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження процедурним рішенням Рада може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом вимоги головуючого.

 Стаття 95.

  1. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
  2. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв’язку з обста­винами, зазначеними у ч.1 цієї статті, Рада збирається у наступний за розк­ладом пленарних засідань день, якщо інший термін не буде оголошений го­ловуючим.

 Стаття 96.

  1. При переході до чергового питання порядку денного або наприкінці засідання депутат має право звернутися до головуючого на засіданні із за­уваженнями і запитаннями щодо організації розгляду питань і ведення засідання, отримати відповідь на свої запитання і дати їм оцінку.

2.У разі порушення Регламенту головуючим на засіданні Рада після скороченого обговорення може двома третинами голосів від загального складу Ради прийняти процедурне рішення про заміну головуючого на засіданні.

 Стаття 97.

  1. Відсутність депутата на засіданнях Ради та її органів, до яких його об­рано, допускається лише з поважних причин.
  2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях Ради чи її органів, які проводяться згідно з розкладом засідань, є виконання депутатом у цей же час доручень Ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення. Про відсутність депутата з зазначених підстав Раду повідомляє секретар Ради.
  3. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його відпустка, відрядження за місцем основної роботи, тимчасове звільнення від роботи у зв’язку з хворобою, доглядом за дитиною та іншими обставинами, коли згідно з законодавством працівник має право на тимчасову відпустку.

Глава 3.14. Протокол та запис засідання

Стаття 98.

  1. Засідання Ради протоколюється. Ведення протоколу засідань здійснює секретар пленарного засідання ради, що обирається з числа депутатів відкритим голосуванням на початку пленарного засідання Ради. Протокол засідання Ради підписує головуючий на засіданні, та секретар пленарного засідання.
  2. У протоколі засідання Ради зазначаються: дата, час і місце проведення засідання, кількість присутніх на засіданні депутатів, винесені на розгляд питання порядку денного, прізвища головуючого на засіданні і промовців; всі винесені на голосування питання і пропозиції, спосіб їх вирішення; повні результати голосування і прийняті рішення.
  3. До протоколу засідання Ради додатково включаються:
  • дані про поіменну реєстрацію присутніх на засіданні депутатів;
  • список депутатів, про яких відомо, що вони були відсутні на засіданні з поважних причин;
  • результати поіменного голосування;
  • повні результати голосування;
  • окремі думки депутатів та їх груп щодо прийнятих Радою рішень.

Стаття 99.

  1. Протокол засідання Ради є офіційним документом, що підтверджує процес обговорення і прийняття рішення Радою.
  2. Депутати забезпечуються витягами з протоколу за їх особистими заявами до секретаря Ради. Ксерокопії протоколів засідань Ради надаються депутатам Ради за їх зверненням.

Матеріали засідання надаються для ознайомлення за дорученням сек­ретаря Ради.

 Глава 3.15. Прикінцеві положення

Стаття 100.

  1. Регламент Ради затверджується на пленарному засіданні Ради не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів Ради.
  2. Контроль за дотриманням цього Регламенту покладається на селищного голову, секретаря Ради, постійну комісію з питань законності, депутатської діяльності та етики. Під час пленарного засідання Ради контроль за дотриманням цього Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні.
  3. Зміни та доповнення до цього Регламенту Ради розглядаються на пленарному засіданні Ради у порядку, передбаченому цим Регламентом. Рішення Ради про внесення змін та доповнень до Регламенту Ради приймається не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів Ради.

 Секретар ради  _____________________________________ 

 

ЗМІСТ

Розділ І.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ………………………………………..

Розділ II.

ДЕПУТАТИ. ПОСАДОВІ ОСОБИ І ОРГАНИ РАДИ ..

Глава 2.1. Депутати ……………………………………………………

Глава 2.2. Депутатські групи ради……………………………….

Глава 2.3. Колегія Рудненської селищної ради …………….

Глава 2.4. Посадові особи ради …………………………………..

Глава 2.5. Постійні комісії ради…………………………………..

Глава 2.6. Тимчасові спеціальні комісії ради………………

Глава 2.7. Помічники-консультанти депутатів ……….

Розділ III.

СЕСІЇ РАДИ……………………………………………………………..

Глава 3.1. Скликання, відкриття і закриття сесії…………

Глава 3.2. Робочі органи сесії ради…………………………….

Глава 3.3. Перша сесія ради нового скликання …………..

Глава 3.4. Чергові сесії. Порядок денний сесії ……………

Глава 3.5. Підготовка питань на розгляд сесії ……………

Глава 3.6. Пленарні засідання ……………………………………

Глава 3.7. Ведення пленарних засідань………………………

Глава 3.8. Порядок надання слова ……………………………..

Глава 3.9. Організація розгляду питань………………………

Глава 3.10. Порядок голосування пропозицій ……………

Глава 3.11. Прийняття рішень……………………………………

Глава 3.12. Спеціальні процедури прийняття рішень …

Глава 3.13. Дисципліна та етика пленарних засідань….

Глава 3.14. Протокол та запис засідання…………………….

Глава 3.15. Прикінцеві положення           ………………………